Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. 2) Грозовая буря.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки.
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об.
1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига.
2) Насѣк. Anthomyia (meteorica).
Темник, -ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
