Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Круто нар.
1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора.
2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги.
3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш.
4) Трудно, тяжело.
5) Сильно. Круто їм буде одвічать.
6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Продівувати, -вую, -єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт.