Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'їлина

П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЇЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЇЛИНА"
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Покрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились. Ном. № 6107.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать. Угор.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл.в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик. Н. Вол. у.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЇЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.