Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пішковий

Пішковий, -а́, -е́я́рмарок. Ярмарка, на которую сходятся пѣшкомъ вслѣдствіе эпизоотіи. Був пішковий ярмарок, а скотини не було, бо хвороба на скотину всюди була. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІШКОВИЙ"
Воздушний, -а, -е. . = воздуховий
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури. К. Хм. 65.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. Н. Вол. у. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к. Желех.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІШКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.