Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбичити

Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБИЧИТИ"
Бандурянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 389.
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Змирщина, -ни, ж. Мировая сдѣлка; примиреніе. Простила мені теща та й змирщину пити. Грин. II. 179.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Макс. (1849). 96. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Попокуделити, -лю, -лиш, гл. Потаскать за волосы долго и сильно. Так він же його і попокуделив. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Розумовий, -а, -е. Умственный. К. Кр. 20. Розумова неволя. Левиц. І. 241. Висока стадія розумової культури. К. ХП. 124. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.