Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плазовитий

Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЗОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЗОВИТИЙ"
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
З'ї́жа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Стьожина, -ни, ж. = стьожка. Яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла із застіжок додолу. Мил. 110.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЗОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.