Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхотинець

Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець. АД. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХОТИНЕЦЬ"
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Комфорт, -ту, м. Комфортъ. Занедбавши свої прості звичаї, вкинулись у той комфорт. К. (О. 1861. І. 317).
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл. 1) Опускаться, опуститься. 2)діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Г. Барв. 321. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Г. Барв. 387.
Припинятися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся,, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає. МВ.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХОТИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.