Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться.
За́юк, -ка, м. = заєць.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Пічний, -а, -е. Печной. Пічний черінь. пічна стіна. Стѣна, къ которой прилегаетъ бокомъ печь, въ ней же находится дверь изъ сѣней. пічне вікно. Окно въ задней стѣнѣ, къ которой прилегаетъ печь.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. П'явся до гетьманування на Вкраїні. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.
