Бровеня, -няти, бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл.
1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить.
2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Универсальний, -а, -е. Всеобщій, ко всѣмъ адресованный (о письменномъ распоряженіи или объявленіи). Пане писарю! швидче біжи і пиши универсальні листи до всіх сотників: нехай незабаром з'їздяться до Чернігова з виборними козаками із своїх сотень, — поход буде.
