Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підцупити

Підцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЦУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЦУПИТИ"
Вирячити Cм. вирячувати.
Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.
Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать. Шевч. 493.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЦУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.