Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підустов

Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДУСТОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДУСТОВ"
Бісде́рево, -ва, с. См. Біс.
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Мали́на, -ни, ж. 1) Малина, Rubus idaeus. Під горою малина. Чуб. Личко як малина. Чуб. 2) Красный флагъ на воротахъ свадебнаго двора, выставляемый въ Черниг. г., какъ удостовѣреніе цѣломудрія новобрачной. То-же, что и корогва въ свадебномъ обрядѣ. МУЕ. III. 158. Ум. малинка, мали́нонька, малиночка. Чуб. V. 805. 1047.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Підсобити Cм. підсобляти.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДУСТОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.