Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Низка, -ки, ж.
1) Связка чего-нибудь нанизаннаго.
2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Мені молодій на горе пішлося.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. . Вовк тоді потюпав у ліс.
Промордуватися, -дуюся, -єшся, гл.
1) Промучиться.
2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне.
3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула.
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі.