Гамкання, -ня, с.
1) Дѣтск.: ѣда.
2) Чавканіе.
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Ґвалт і галас. А ґвалту! а крику! 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Гукнули як на гвалт. Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере.
2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги.
3) Увлекающійся.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу.
