Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підточини

Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Відперти Cм. II. відпірати.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Підшальовувати, -вую, -єш, сов. в. підшалювати, -люю, -єш, гл. = підшильовувати, підшилювати.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.