Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсудок

Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСУДОК"
Дия́вол, -ла, м. Дьяволъ. А в третій день Христос із труни устав і нам жизнь вічну дарував і сам диявол посоромлений став. Чуб. ІІІ. 25.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Зала́тувати, -тую, -єш, сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.