Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтюпцем

Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТЮПЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТЮПЦЕМ"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Море́́мух, -ха, м. Мухоморъ. Каменецк. у.
Обкидати II, -да́ю, -єш, сов. в. обки́нути, -ну, -неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Розставити Cм. розставляти.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТЮПЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.