Відкуп, -пу, м.
1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали.
2) Выкупъ.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Палешне колесо.
Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
Черетка, -ки, ж. Стебель конопли? Ум. череточка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує.
