Баюра, -ри, ж.
1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Перевези мене, чоловіче, без баюру.
2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Ув. баюрище.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять.
Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли.
Настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном.
