Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкова

Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Турнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Пом. № 3738. Турнув Харько хлопця на хутір.
Хибно нар. Ошибочно.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня