Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкова

Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Надима́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. наду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Надуваться, надуться.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Просип, -пу, м. 1) Пробужденіе. 2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.