Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? Зачали збиткувати над христіянами поганські народи.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Поперепрівати, -ва́ємо, -єте, гл. Перепрѣть (во множествѣ). Усе в печі поперепрівало.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко.
Приколоти Cм. приколювати.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ.
Спорснути, -сну, -неш, гл.
1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня.
2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити.
