Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Пов'язь, -зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов'язь між двома легендами.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Пташенька, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками.
Хробак, -ка, м.
1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву.
2) — білий = бедрак.
3) — жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Ум. хробачо́к.
Штрикавка, штри́калка, -ки, ж. Хирургическій инструментъ для прокалыванья. У патера висіла через плече сумка з обценьками, кліщами, ножами, штрикалками.
