Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збочити

Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. не вільно. Нельзя.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у.
Мо́ток, -тка, м. = міток. Як сестро, такій бути... чужі мітки одпрядаючи. Чуб. V. 917. Ум. мото́чок, мотошок. Мотошок ниток. Зміев. у.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Ростопша, -ші, ж. 1) Неловкая, неповоротливая женщина. Харьк. 2) Раст. Silybum marianum Gaertn. ЗЮЗО. I. 136.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.