Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збочити

Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Оптека, -ки, ж. = аптека. Рудч. Ск. II. 147. О. 1862. І. 52.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Усилятися II, -ляюся, -єшся, гл. Навязываться. Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.