Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збрудити

Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУДИТИ"
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
За́бавка Cм. забава.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою). Полт.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Оскомелок, -лка, м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.