Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіржаник

Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРЖАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРЖАНИК"
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати. Вх. Зн. 42.  
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІРЖАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.