Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Чого.... стоїться оцей халат? А що стоїться сей жмуток?
Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
