Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоїч

Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень. Желех.
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Стор. МПр. 53. Налигався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Персіянський, -а, -е. Персидскій. Мнж. 152.
Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.
Роз'ясити, -шу, -сиш, гл. Открыть, обнаружить. Він узяв і роз'ясив, що Клим зумисне цо зробив. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЇЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.