Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоїч

Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Воробчиха, -хи, ж. = воробиця. Желех.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.
Курдюк, -ка, м. Болѣзнь языка у скотины. Кіевск. у. и Подольс. г.
Ножковий, -а́, -е́. — пущення Заговѣнье передъ масляницею, когда ѣдятъ студень изъ свиныхъ ногъ. Марк. 153.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. Левиц. І. (Правда, 1868, ст. 423). А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. МВ. (О. 1862. III. 72). Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею. АД. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЇЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.