Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоїч

Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЇЧ"
Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Небагато нар. Немного, мало.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Обрядити Cм. обряжати.
Поперебріхувати, -хую, -єш, гл. Переврать (многое). Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує. Харьк. у.
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає. Рудан. І. 72.
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЇЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.