Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуряти

Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. К. Псал. 17. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров. Левиц. І. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИ"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять. Шевч. ІІ. 211.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Обмазать (во множествѣ). 2) Испачкать (во множествѣ).
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.