Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблужатися

Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУЖАТИСЯ"
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Обплітати, -та́ю, -єш, сов. в. обплести, -плету, -те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить.
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛУЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.