Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблужатися

Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУЖАТИСЯ"
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Швендяти Cм. швендати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛУЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.