Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуй-вік

Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Виплисти Cм. випливати.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Повлазити, -зимо, -зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. І. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.
Цілитися, -люся, -лишся, гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого? Рудч. Ск. ІІ. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЙ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.