Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуй-вік

Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Льодови́й, -а́, -е́ Ледяной. Таке холодне, як льодове. Лебед. у.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Ординка, -ки, ж. Казанская овчина, рыжеватая, съ грубой шерстью. Вас. 154.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у. 2) = підра 1. Вх. Зн. 51.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете? Шух. І. 1.99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЙ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.