Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуй-вік

Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ-ВІК"
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Південник, -ка, м. Меридіанъ. Такий круг зватиметься меридияном або південником і поділятиме для вас землю теж на дві половини: східню і західню. Дещо (4-те вид. 1882), 23.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЙ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.