Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збройниця

Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать. Уман. III. 149.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1. Желех.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Хлібороб, -ба, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.