Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збройниця

Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Відмотати Cм. відмотувати.
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Полити Cм. поливати.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило. Ном. № 3778.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.