Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збройниця

Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЦЯ"
Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця. Гол.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.