Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збути

Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТИ"
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Погибель, -лі, ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. І. 135. 2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ. Вас. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.