Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зброя

Збро́я, -ро́ї, ж. Оружіе. То старшая сестра коника виводить, а середульша зброю виносить. Макс. (1849), 7. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЯ"
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Попідслухувати, -хую, -єш, гл. Подслушать (во множествѣ).
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.