Доли́ну́ти, -ну, -неш, гл. Долетѣть.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.
Недоторканий и недотиркливий, -а, -е. Недотрога. Дувид штовхнув жартовливо плечем одного чоловіка. — Геть, псявіро, не пхайся! — одказав чоловік. — Оце недоторканий дядько, неначе молодиця.
Нинечки, нар. = нині.
Підбородок, -дка, м.
1) = підборіддя.
2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Ум. підбородочок.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
