Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуй

Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙ"
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик. Мир. ХРВ. 4.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Сявкати, -каю, -єш, сявкотіти, -кочу, -чеш, гл. О гусяхъ, преимущественно гусятахъ: гоготать. Вол. г. Гуска сявкоче. Вх. Пч. І. 15.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Уволити Cм. уволяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.