Волинь, -ні, ж. Волынь.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза.
Платок, -тка, ж.
1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток.
2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Побитий, -а, -е. Покрытый крышей. побита хата. Хата, крыша которой съ наклономъ до 60 %. Ум. побитенький. Хатка моя побитенька, хатка на помості.
Повгнічувати, -чую, -єш, гл. Вдавить (о многомъ).
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла.
