Винищити Cм. винищувати.
Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна.
Поважно нар.
1) Почтенно.
2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Промовила Зося поважно.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
