Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудьок

Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬОК"
Бринталь, -ля, м. = бретналь.
Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку. Кіевск. у. 2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема. Борз. у.
Огнина, -ни, ж. Искра. ХС. III. 53.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.