Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. а ні гаріля. Рѣшительно ничего.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Намовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати.
Оздобити, -блю, -биш, гл. Украсить.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали.
Слупчик, -ка, м.
1) Столбикъ.
2) Родъ вышивки.
