Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зборгувити

Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРГУВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРГУВИТИ"
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165.
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Гаврях, -ха, м. = ховрах. Драг. 241.
Невіч нар. = нівець. Він усе у невіч змінив. Чуб.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный. Харьк. г.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРГУВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.