Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Глод, -ду, м. = глід.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли.
Протерти Cм. протирати.
