Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіжжя

Збі́жжя, -жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЖЖЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЖЖЯ"
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего. Желех.
Напро́хувати, -хую, -єш, сов. в. напроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = напрошувати.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш. Харьк.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЖЖЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.