Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіжжя

Збі́жжя, -жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЖЖЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЖЖЯ"
Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Набри́днути Cм. набридати.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила. Мкр. Н. 16.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Прослати Cм. простилати.
Стягач, -ча, м. Раст. а) Plantago lanceolata L. ЗЮЗО. І. 131. б) Saponaria officinalis L. ЗЮЗО. І. 175.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЖЖЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.