Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоєцький

Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить. Черк. у.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Налля́ти, -лля́ю, -єш, гл. = налити.  
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЄЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.