Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоєцький

Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Инаковий, -а, -е. = инакий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове. О. 1862. І. 70.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. Чуб. V. 1068.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЄЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.