Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збоєцький

Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЄЦЬКИЙ"
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Вистерегти, -ся. Cм. вистерігати, -ся.
Ги.. Если нѣтъ слова на ги,. Cм. на гі.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Обгін, -го́ну, м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Платовка, -ки, ж. Ум. отъ платва.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.
Шкітильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкитильгати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЄЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.