Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збройний

Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЙНИЙ"
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Надхну́ти Cм. надихати.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози. Рудч. Ск. I. 84.
Одур, -ра, м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.