Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збунтуватися

Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУНТУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУНТУВАТИСЯ"
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Дочі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дочеса́тися, -шуся, -шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. І. 229.
Предвік, -ку, м. = передвік. з предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУНТУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.