Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збрехати

Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕХАТИ"
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134.
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Камен. у.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому? МУЕ. І. 134. (Полт.).
Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. І. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.