Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збрехати

Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕХАТИ"
Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Позарікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать зарокъ (о многихъ). Це ті йдуть, що позарікалися горілку пити. Богод. у.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька. Котл. Ен. ІІІ. 72.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата. Міусск. окр.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.