Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. 2) Раст. Bromus mollis L. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. 2) Ошибаться. В тім собі милиш.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила.
Понапрацьовуватися, -цьовуємося, -єтеся, гл. Наработаться, вдоволь потрудиться (о многихъ).
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
