Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті.
Свистун, -на, м.
1) Свистящій человѣкъ.
2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря.
3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ум. свистунець, свистунчик.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь.
