Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збутвілий

Збутві́лий, -а, -е. Сгнившій, испортившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТВІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУТВІЛИЙ"
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Ном. № 1897. Попив змій кров. Мнж. 35.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. Таращ. у. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку. ЕЗ. V. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУТВІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.