Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіч

Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЧ"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Послужанка, -ки, ж. Служанка. Я в його послужанкою. Чуб. II. 20.
Продай, -даю, м. = продаж. На продай — для продажи. Вх. Лем. 457.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася. Миропольск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.