Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Пітник, -ка, м.
1) Потникъ.
2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. На просищі дак і добреньке жито.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали.
