Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Запа́дина, -ни, ж. Впадина. Під одною горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла хата. 4. В зерні саме посередині була западина через те, що в дно щось точило те зерно, провертіло дірку. Очі позападали і блищали в западинах іскрами.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим.
Попробувати 2, -бую, -єш, гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий.
Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.).
Уколисати Cм. уколисувати.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. 2) Ячейка въ сотахъ.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.
