Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зброїти

Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇТИ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Зарму́ток, -тку, м. = смуток. Угор. Гол. III. 132.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.