Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збруя

Збру́я, -ру́ї, ж. Сбруя. Постав коня у станочку, повісь збрую на кілочку, а сам іди у нову світлочку. Лавр. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУЯ"
Басань, -ні, ж. Крытая галлерея вокругъ церкви. ЗЮЗО. II. 143. Cм. опасання 2.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРУЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.