Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збілілий

Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІЛИЙ"
Блюдо, -да, с. = кубка. Вх. Зн. 30.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Попересипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и пересипати, но во множествѣ.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Хворма, -ми, ж. Форма.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.