Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збілілий

Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІЛИЙ"
Відокромитися Cм. відокромлюватися.
Зазна́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. зазначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Обозначаться, обозначиться; быть намѣчиваемымъ, намѣченнымъ. Буяння се зазначиться крівавими боями. К. Бай. 18.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Шкваркливий, -а, -е. Сопливый? Менша (дочка) дак така ж гидка, така гидка — шкваркливая, низенькая, броватая, губатая. Чуб. II. 40.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.